1. Дізнатися, які професії будуть затребувані до того часу, коли син або дочка
закінчить навчальний заклад. Причому саме затребувані, а не модні або
престижні, оскільки часто молоді люди обирають професію, якою марять його
однолітки, а згодом сидять без роботи і, відповідно, без грошей.
2. Пояснити дитині, що улюблений предмет, який вона вивчає у школі, і
професія, яку вона збирається вибрати, не одне і те ж. Так, якщо їй подобається
проводити хімічні досліди в шкільній лабораторії, не факт, що таке ж
задоволення вона отримає від роботи на хімічному підприємстві.
3. Не повторюйте помилку більшості батьків – якщо дитина не визначилася зі
своїм вибором, не змушуйте її вступати одразу ж після школи хоч куди, аби
тільки не змарнувати рік або два. І вже тим більше не варто, подібно
багатьом батькам, переконувати свого сина чи дочку: "Спочатку
здобудь вищу освіту, а потім роби, що хочеш!" Досвід підказує, що
тільки незначний відсоток молодих людей, які закінчили виш,
йдуть здобувати професію, про яку мріяли.
4. Виховуйте в дитині самостійність
На жаль, займатися цим за рік-два до випускного
запізно, самостійність дитині треба надавати з народження, але краще почати хоч
с 10 років. Головне правило в профорієнтації просте: "Дитина повинна
вибрати професію сама". Тільки сама людина знає, що їй потрібно. І тільки
так дитина не буде звинувачувати батьків, якщо щось піде не так, або думати, що
упустила свій шанс.
5. Покажіть професії зсередини
У дорослих велике коло знайомих з різниx фахів.
Попросить своїх друзів розповісти дитині, чим і як вони займаються на роботі.
Важливо почути про звичайні повсякденні справи. Наприклад, про те, як
доводиться писати листи, як працюють з кресленнями в реальних умовах, як вранці
потрібно приходити рівно до восьмої, як заповнювати звіти і пити чай з
бухгалтерією.
На багатьох підприємствах проводять дні
відкритих дверей. Про багато професій в нас туманне уявлення. Краще
познайомитися з роботою ближче, ніж витратити кілька років і зіткнутися з
конфліктом очікування і реальності.
Ще важливо, що здоров'я має відповідати умовам
праці. Зрозуміти, зможе дитина чи ні, можна тільки в бойових умовах або хоча б
під час відвертої розмови з представником професії.
6. Знайдіть варіанти навчання в інших містах і
країнах
Найчастіше ми навіть не підозрюємо, де і ким
можна працювати, поняття не маємо, які спеціальності є в ВУЗах навіть в
сусідніх містах, не кажучи про університети на іншому кінці країни. І зовсім
даремно. Звичайно, переїзд дитини в інше місто - це не розважальна прогулянка в
парк, підтримувати на відстані складніше. Але це того варто, якщо мова йде про
професію на все життя.
7. Забудьте про тести на профорієнтацію!
Особливо про ті, які розкидані в інтернеті. Вони
засновані на банальних питаннях і не враховують величезної кількості професій.
Вибір майбутнього на основі усередненого тестування - метод, коли взагалі
невідомо, чим зайнятися.
8. Не плутайте улюблений урок в школі і
професію!
Стандартна логіка: добре дається математика -
йди вчитися на програміста, добре дається література - на філолога, нічого не
подобається - тоді давай на менеджера. Це знання потрібно підганяти під цілі, а
не вибирати роботу, виходячи з знань.
Вибирати треба професію, з якою дитина буде
заробляти гроші, а не улюблений предмет. Може дитині подобається вчитель,
зручний кабінет і красиві матеріали, а в професії нічого такого не буде.
9. Не змушуйте
неодмінно вступати до ВНЗ
Якщо дитина ще не визначився, ким бути, дайте
йому час і можливість подумати, ким стати. Ніщо (крім страху перед армією у
хлопців) не заважає після школи попрацювати пару років, познайомитися з
реальним життям, присвятити час освітніх курсів і пошуку себе. Якщо не можете
уявити, як після школи не вчитися, спробуйте коледж. Там і іспити простіше, і
вартість навчання поменше, і готова професія вийде швидше.
10. Не змушуйте
закінчувати навчання
У період з 18 до 23 років людина різко
дорослішає, це вік становлення. Іноді очі відкриваються і студент розуміє, що
займається не своєю справою: знаходить більш цікаву спеціальність, усвідомлює,
яка перед ним ціль. Як правило, це вже більш усвідомлений вибір, ніж рішення
вчорашнього школяра, такий поворот принесе більше користі, ніж сумне отримання
диплома, бо «раз почав -- закінчуй».
Немає коментарів:
Дописати коментар