Показ дописів із міткою Батькам. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Батькам. Показати всі дописи
середа, 9 жовтня 2024 р.
середа, 2 жовтня 2024 р.
Квадробери, теріантропи та фуррі: суть і приховані небезпеки нової субкультури
Діти-квадробери все частіше стають головними героями курйозних ситуацій.
Підростаюче покоління в масках з мордами тварин і накладними хвостами, що рачкує (пересувається карачки), тепер можна побачити не тільки в роликах з інтернету, а й на вулицях українських міст. Чим займаються і у що вірять квадробери - хто це і що про нове захоплення дітей потрібно знати батькам.
1. Як виникли квадробери - звідки пішла молодіжна течія. Хто такі квадробери зараз
2. Квадробери, теріантропи та фуррі - хвороба чи ні, думка психолога
3. Чи небезпечні квадробери в Україні - про що потрібно знати батькам
4. Чи потребують діти-квадробери психотерапевта
5. Як виникли квадробери - звідки пішла молодіжна течія
Уперше світ дізнався про те, що таке квадробери, завдяки хлопцеві на ім'я Кенічі Іто з Токіо. У дитинстві він зовні був схожий на мавпочку, через це часто вислуховував глузування від однолітків, але не ображався. Одного разу, будучи вже дорослим, Іто в зоопарку побачив мавпу, яка бігала по вольєру з неймовірною швидкістю. Відтоді Іто почав вивчати особливості опорно-рухового апарату мавпи і намагатися адаптувати наявні функції під організм людини. На це пішло 9 років.
Звісно, Іто не залишився непоміченим - на дорослого чоловіка, який бігає Токіо навкарачки, не раз звертала увагу поліція, але, тим не менш, бажаних результатів новатор досяг:
2008 року він пробіг стометрівку навкарачки за 18,58 секунди;
у 2013 році - за 16,87 секунди;
у 2015 році - за 15,71 секунди.
Іто став рекордсменом, а до нової техніки бігу стали придивлятися американські фітнес-тренери, саме тому в США з'явився вид тренувань під назвою "animal flow" - "вільні рухи в стилі тварини", що поєднують йогу, пілатес, стретчинг, капоейру і брейк-данс. Простіше кажучи, спочатку квадробіка справді була тільки видом фізичних вправ, а не субкультурою.
Сама назва "квадробіка" - це латинське "quattuor" (чотири) і англійське "aerobics" (аеробіка).
Хто такі квадробери зараз
У сучасному світі, найчастіше, квадробери - це люди (зокрема діти), які стали учасниками нестандартної субкультури, яка вже нічого спільного не має зі спортом. Нині діти, які беруть участь у тренді, пересуваються навкарачки, використовуючи тематичний реквізит - маски та накладні хвости. Для них квадробіка - це не про фізичну активність, а про спільність і приналежність до трендів.
Але квадробери в Україні не одні - це тільки одна гілка модної нині субкультури. Крім них існують теріантропи та фуррі, а різниця між трьома різними течіями одного тренду суттєва:
квадробери - ті, хто імітує повадки тварин фізично і зовні, надягаючи маски і хвости;
фуррі наслідують мультяшних героїв - людиноподібних звірят;
теріантропи переконані, що мають душу тварини.
Для того щоб розуміти, чи небезпечна така квадробіка для дитини, необхідно поспостерігати за її поведінкою і мотивацією.
Квадробери, теріантропи та фуррі - хвороба чи ні, думка психолога
Психолог Віталій Сторчеусов каже, що дитина має ідентифікувати себе в соціальній ієрархії, визначитися, як вона має поводитися, спілкуватися, зрозуміти, що може отримувати там ресурси - прийняття, захоплення чи навпаки - покарання. Якщо дитина цього не робить, а захоплюється таким хобі в спотвореному вигляді, то є ймовірність неправильної соціалізації - вона може почати ідентифікувати себе, як тварина.
Чи небезпечні квадробери в Україні - про що потрібно знати батькам
Кожен дорослий, який бачить, що його дитина почала захоплюватися новомодною субкультурою, має розуміти, чим відрізняються теріантропи від квадроберів і фуррі, а потім точно визначити, до якої течії насправді "лежить душа" дитини.
Сторчеусов вважає, що теоретично таке захоплення може призвести до психічних розладів, але для цього потрібен фундамент:
високий рівень тривоги;
схильність до депресії;
потужний стрес у житті.
Якщо в дитини щасливе життя, а квадробіка - одне із захоплень - з нею абсолютно нічого не буде. Зараз вона просто грає з друзями, бо їй весело, цікаво, це спосіб самовираження, і є такий тренд, але з часом вона зрозуміє, що їй це не потрібно. Такий сценарій реальний, якщо в дитини здоровий психологічний імунітет, здорова психіка.
У тому випадку, коли дитина через поведінку батьків не отримала здорову самоідентифікацію, але має викривлений психологічний імунітет, можуть початися проблеми. Такі діти не до кінця знають, коли треба зупинитися. Вони можуть перебувати в апатичному стані та вважати себе ізгоями. Також можливі симптоми невротичного циклу, а невроз працює за принципом "я притягую ще більше, щоб виправдати свої очікування". Тобто, вважає експерт, якщо дитина вважає себе вигнанцем, вона робитиме все, щоб ним і залишатися, підтверджуючи цю роль.
У крайніх випадках діти вважають себе тваринами. Якщо дитина сказала "я тварина", - це свідчить про те, що її психіка сильно зіпсована.
Психолог радить батькам звернути увагу на те, скільки часу дитина живе в ролі тварини - яка частина життя для неї відведена. Якщо в сина чи доньки з'явилося це хобі, але зникла активність в інших сферах життя, - то це "тривожний дзвінок".
Потрібно дивитися, чи зберігає дитина здоровий глузд поза хобі. Якщо так, то, найімовірніше, у неї відбуваються процеси самоаналізу, який рано чи пізно виведе дитину на новий шлях, де юний квадробер отримає якийсь результат і змінить свої погляди.
Якщо ж дитина закрилася в собі, і все її життя - це квадроберінг, то на це вже 100% варто звернути увагу, навіть якщо вона не ідентифікує себе як тварину. Хобі може бути лише "дзвіночком" про те, що в родині давно були проблеми. Якщо дитина була нещасливою ще до цього хобі, тоді очевидно, що треба щось змінювати в родині.
Чи потребують діти-квадробери психотерапевта
Сторчеусов переконаний, що якщо є "тривожні дзвіночки", потрібно звернутися до дитячого психолога або до сімейного психолога. Якщо ж зовсім треш - кваліфікований психолог може порадити звернутися до психіатра.
Батькам у жодному разі не можна примусово виривати дитину з оточення квадроберів, щоб не отримати з її боку спротив і не зіпсувати стосунки. Дитина обиратиме те місце, де вона щаслива, тому потрібно діяти за принципом співпраці. Слід налагоджувати стосунки в сім'ї, щоб дитина була готова відмовитися від цього хобі, оскільки в родині все добре.
Якщо батьки вмовлятимуть дитину відмовитися від квадроберингу - це погіршить ситуацію. Варто діяти за принципом "клин клином вибивають" - у сім'ї має бути більше позитиву для того, щоб дитина була самостійно готова зменшити цінність цього захоплення.
Психолог вважає, що має відбутися психологічний процес зменшення цінності квадроберінгу, і, найімовірніше, дитячий психолог піде за цим алгоритмом. Зменшити цінність хобі можна шляхом налагодження стосунків між дитиною та батьками. Квадробіка має ставати не єдиним способом життя, а додатковим захопленням, чимось цікавим, але не супер цінним.
Якщо дитина отримує емоції тільки від цього хобі, то, очевидно, що вона буде себе ідентифікувати виключно в ньому. Якщо ж квадробіка - це лише 10% від її захоплень, тоді є шанс, що друзі-квадробери швидко "зблякнуть" на тлі більш цікавих захоплень.
Джерело і картинка: unian.ua
вівторок, 17 вересня 2024 р.
вівторок, 24 жовтня 2023 р.
понеділок, 21 березня 2022 р.
❗️Поради батькам дітей з ООП щодо поведінки під час війни
❗️Поради батькам дітей з ООП щодо поведінки під час війни
⚡Намагайтеся бути максимально спокійним у присутності дитини.
⚡Проговорюйте кожен крок та ваші плани та дії. Якщо ви прямуєте в бомбосховище, або евакуюєтеся з міста, поясніть дитині, що вдома небезпечно і що вам необхідно взяти найнеобхідніше.
⚡Особливо важливо пояснити дітям, як зараз важливо, щоб вони робили все, що просять батьки, без суперечок.
⚡Намагайтесь відволікати дитину доступними іграми, жартами, розмальовками тощо. Якщо ви знаходитесь у бомбосховищі, без доступу до олівців/ручок/ігор/розмальовок і т.п., можна рахувати людей навколо, шукати кольори (наприклад на одязі людей), обводити пальчиком свою руку, вчити вірш, розповідати казку, співати.
⚡Практикуйте разом з дітьми дихання, яке застосовують у стресових ситуаціях і за панічних атак: вдих-затримка дихання-видих-затримка дихання.
⚡Обіймайте дитину, тримайте за руку. Це заспокоює навіть дорослих.
неділя, 13 березня 2022 р.
пʼятниця, 5 березня 2021 р.
ДЕЯКІ ПРИЧИНИ КОНФРОНТАЦІЙ МІЖ ДІТЬМИ У СІМ'Ї. Коли в сім'ї двоє і більше дітей.
У суперництві (конкуренції) між дітьми в сім'ї немає нічого нового. Історія рясніє розповідями про боротьбу братів і сестер. Про це нам щодня нагадують у популярних телевізійних шоу і комедійних серіалах: діти б'ються, сперечаються, конфліктують і при цьому виглядають дуже милими та смішними персонажами, ми весело коментуємо їхню поведінку, сміємося над їхніми витівками. У реальному житті, суперництво між дітьми не виглядає смішним. Далі ви дізнаєтеся про причини подібної ситуації та можливі шляхи виходу з неї.
Прагнення привернути увагу. Дітям потрібна батьківська увага майже так само, як потрібна їжа та вода. Вони б, звичайно, віддали перевагу позитивній увазі, але будуть задовольнятися всім, що тільки зможуть отримати. Іноді щоб привернути увагу батьків їм неусвідомлено доводиться конфліктувати один з одним, і якщо таким чином вдається досягти бажаного, вони вже, напевно, будуть знати про існування потрібної «кнопки». Навчіть дітей хорошого. Найчастіше, батьки, не знаючи, як встановити тісний родинний зв'язок між дітьми, фокусуються тільки на тому, як зупинити їхнє протистояння. Однак, в першу чергу їм необхідно навчити дітей співчуттю, взаєморозумінню і взаємозв'язку.
Батьківські порівняння. Ваша старша дитина досягає успіху в спорті та регулярно приносить додому одні «дванадцятки», а молодша має погану координацію і щосили намагається отримати «сімку» чи «вісімку»?! Якщо ви будете порівнювати своїх дітей, це пробудить в них конкуренцію і дух суперництва, тому намагайтеся тримати свої спостереження при собі. Помічати відмінності в дітях - це добре, але важливо завжди відзначати ті хороші якості, які неодмінно є в кожного з них.
Різні характери та інтереси. У всіх нас абсолютно різні інтереси та особистісні особливості, брати та сестри теж можуть бути абсолютно різними. Сприймайте це спокійно! У розмові з дітьми наголосіть, що саме, на ваш погляд, є особливого в кожного з них. Наприклад, відзначте ваших дочок наступним чином: «Мені дуже подобається, що Аня захоплюється спортом, а Оля любить малювати. Це робить нашу сім'ю набагато цікавішою, ніж те, якби всі мали однакові уподобання». Також шукайте для них спільні інтереси. Коли у дітей є спільна мета, вони хочуть проводити більше часу разом. Ось тільки деякі з існуючих можливостей: настільні ігри, реалізація творчих ідей, виконання дитячих наукових завдань, захоплення непрофесійними видами спорту, відвідування занять з театрального мистецтва і постановка міні-вистав або створення власної колекції.
Різні періоди розвитку. У ранньому віці, маючи різницю в три роки, ваші діти любили грати один з одним, але коли старша дочка перейшла в середні класи школи, ваш молодший третьокласник, імовірно, відчув себе покинутим. Діти іноді починають частіше конфліктувати, коли один з них переходить на новий етап розвитку, залишивши іншого позаду. Запевніть їх, що цей час мине, і вони скоро знову будуть насолоджуватися товариством один одного. Роз'ясніть кожному з них, що відбувається в даний момент з його братом чи сестрою. «Твоя сестра дуже тебе любить. Зараз вона просто дуже зайнята своїми новими предметами в школі» і «Ти стала старшою, в тобі відбулися певні зміни, ось братик і відчуває себе непоміченим. Будь терпляча з ним і намагайся більше приділяти йому уваги».
Відсутність навичок. У вашій родині одна дитина акуратна і завжди охайна, а інша - потопає в безладді. Конфлікт у такому випадку неминучий, але іноді ситуація загострюється лише тільки тому, що діти ще не навчилися правильно вирішувати проблеми. Будьте прикладом для наслідування, вирішуйте все мирним шляхом, шляхом компромісу та діалогу. І коли між дітьми спалахне конфлікт, попросіть їх подумати над можливими рішеннями. Можна спробувати врегулювати конфлікт за допомогою таких слів: «Це призводить мене до божевілля, коли ти...» або «Будь ласка, запитай, перш ніж брати мої...». Нарешті, якщо нічого не допомагає, можна просто вийти з конфлікту. Ви можете сказати щось на кшталт: «Тато і я з повагою ставимося один до одного, і я не буду це слухати. Піду до своєї кімнати. Коли закінчите сперечатися, дасте мені знати».
Деякі брати та сестри конфліктують більше, ніж інші. Зрештою, вони самі відповідальні за свої стосунки. Вам, як батькам, необхідно навчити дітей навичок вирішення конфліктів, а також встановити чіткі правила (наприклад, не можна бити один одного) й намагатись не порівнювати дітей та не виділяти фаворитів. З часом, діти помиряться, напруга спаде і все стане на свої місця.
середа, 3 березня 2021 р.
вівторок, 2 березня 2021 р.
Як піклуватися про себе в складні часи?Прості поради для збереження психічного здоров'я в часи пандемії
ЮНІСЕФ
09 Лютий 2020
Коронавірусна хвороба (COVID-19) вже значно змінила світ. Якщо ви почуваєтеся пригнічено чи схвильовано через усі події, знайте, що це нормальна реакція. Проте це також означає, що потрібно стежити за своїм психічним здоров’ям.
Осі кілька порад щодо того, як піклуватися про себе, навчитися переживати важкі часи вдома, поки ви проводите більше часу з родиною та вирішуєте проблеми, щоб подолати серйозні й несерйозні виклики, з якими ми всі стикаємось у житті.
ПОРАДА 1: РОБІТЬ ПРИЄМНЕ ДЛЯ СВОГО ТІЛА І ДУМОК
Ваше тіло й думки пов’язані. Ось кілька речей, які можна зробити, щоб вони були здоровими:
Займайтеся фізичними вправами. Фізична активність корисна для вашого тіла і може допомогти й психіці також. За можливості виходьте на прогулянки, походити пішки, побігати, поїздити на велосипеді чи зайнятися будь-яким іншим видом спорту. Якщо ж ви перебуваєте в приміщенні, спробуйте потанцювати, порозтягуватися чи якось інакше порухатися. Знайдіть те , що вам підходить, але водночас не перевантажуйте себе.
Пам’ятайте про харчування. Спробуйте перейти на здорове харчування, якщо є можливість. Їжте регулярно, і пийте достатньо води.
Зверніть увагу на себе та навколишній світ. Це означає вміти фокусуватись на своєму диханні, тілі та оточенні. Спробуйте ЖИТИ саме в цей момент, не концентруючись на майбутньому чи минулому.
Спіть. Намагайтеся дотримуватися правильного балансу сну щоночі. Це допоможе вашому організму розвиватись, залишатися здоровими та зберігати ясний розум. А також зменшить рівень тривожності і хвилювання.
Знайдіть те, що робить вас щасливими та приділяйте цьому ще більше часу! Співати, слухати музику, читати, грати в ігри, спілкуватися з друзями, вирощувати рослини, готувати, грати у футбол, малювати, гратись із домашніми тваринами…так багато варіантів! Можна навіть спробувати щось нове!
ПОРАДА 2: ЗАЛИШАЙТЕСЯ НА ЗВ’ЯЗКУ З БЛИЗЬКИМИ
Підтримуйте зв’язок з родиною та друзями у різні способи. Використовуйте соціальні мережі, електронну пошту, телефонні дзвінки, напишіть звичайного паперового листа! Підійдіть до цього творчо. Вашим близьким також потрібна підтримка.
ПОРАДА 3: ЗРОЗУМІЙТЕ СВОЇ ПОЧУТТЯ
Важливо усвідомлювати, що ви відчуваєте. Не ігноруйте своїх емоцій. Інколи варто висловлювати свої почуття письмово, або говорити про них із людьми, яким довіряєте.. Може здаватися, що це легко і просто, але спробуйте розпочати розмову: «Просто зараз я відчуваю…».
ПОРАДА 4: БУДЬТЕ ДОБРИМИ ДО СЕБЕ
Це нормально – відчувати те, що ви відчуваєте. Якщо тиснути на себе з ціллю «завжди бути щасливим», «залишатися позитивним», чи «бути продуктивним», це може навіть погіршити ваше самопочуття. Якщо ви помітили, що переживаєте складні емоції, спробуйте сказати собі: «Я відчуваю хвилювання і страх, але це не означає, що я не впораюсь»; «Це був складний період, і це нормально що я сумую»; «Я відчуваю [вкажіть своє почуття] — і це нормально»; «Зараз складні часи, сумувати – це нормально».
Або вигадайте те, що спрацює саме для вас.
ПОРАДА 5: ДОСЛУХАЙТЕСЯ ДО ВЛАСНОГО ТІЛА
Наше тіло переживає і реагує на те, що ми відчуваємо. Чи часто у вас болить голова? Ви іноді відчуваєте напругу в плечах, грудній клітці чи животі? Спробуйте заплющити очі та прислухатися до власного дихання. Зверніть увагу на те, що ви відчуваєте в кожній частині тіла, від голови до пальців ніг. Зверніть увагу, чи відчуваєте ви напругу, біль чи тиск у тілі. Усвідомлення того, де ви відчуваєте напругу, може допомогти вам її позбутись.
ПОРАДА 6: СПРОБУЙТЕ ЗАСПОКОЇТИСЬ ЗА ДОПОМОГОЮ ДИХАЛЬНИХ ВПРАВ
Повільне дихання – це один з найшвидших способів заспокоїти організм, коли ми відчуваємо страх, хвилювання чи злість. Заплющте очі й уявіть якесь спокійне місце. Уявіть, що ви там, відчуйте, як розслабляєтесь.
Зосередьтесь на повільному диханні.
Вдихайте і видихайте на повільний рахунок до трьох.
Повторюйте це кілька хвилин.
Як тепер почуваєтесь?
ПОРАДА 7: УНИКАЙТЕ НЕЗДОРОВИХ ШЛЯХІВ БОРОТЬБИ ЗІ СТРЕСОМ
Коли ви переживаєте складні емоції, важливо знайти здорові способи піклування про себе. Постарайтесь більше приділяти увагу тому, що добре впливає на ваш організм і психологічний стан - сон, правильне харчування, спорт, самоосвіта, спілкування з друзями, висловлення своїх почуттів. Шкідливі звички можуть здатись швидким рішенням, але найбільш ймовірно, що вони лише погіршать психологічний стан.
ПОРАДА 8: ПОГОВОРІТЬ З ТИМ, КОМУ ДОВІРЯЄТЕ
Не завжди легко впоратися зі стресом, хвилюванням чи сумом. Поговоріть з другом/подругою, кимось з батьків, учителем або дорослим, якому довіряєте, про свої почуття і, можливо, вони вам допоможуть. Іноді просте спілкування з кимось покращує наше самопочуття. Якщо у вашій школі чи молодіжному центрі є психолог і ви йому/їй довіряєте, варто звернутися - не буває неважливих психологічних проблем.
Існує чимало гарячих ліній та онлайн-платформ, які допомагають підліткам.
Іноді ми можемо почуватися дуже пригніченими чи безнадійними й думати про те, щоб зробити собі боляче, чи що життя більше не варте того, щоб його жити, чи хотіти заснути і більше не прокинутись.
Такі думки не рідкість, і вам не слід соромитись, якщо вони у вас є. Пам’ятайте, якщо ви так почуваєтесь, дуже важливо поговорити з кимось із дорослих, кому ви довіряєте, або з фахівцем, який вам допоможе. Варто навіть попросити цю людину допомогти вам отримати професійну підтримку - їх надають громадські організації, соцслужби, молодіжні центри.
ПОРАДА 9: ШУКАЙТЕ ПОЗИТИВ
Не кожен день хороший, але в кожному дні завжди є щось хороше. Подумайте перед сном хай навіть про якусь дрібницю, за яку ви вдячні.
субота, 27 лютого 2021 р.
7 звичок надзвичайно ефективних людей за Стівеном Кові
Він прийшов до висновку, що, починаючи з 1920-х, успіх почали сприймати як «етику особистості». Етика особистості — це навички та практики, що впливають на нашу соціальну картинку, погляди, поведінку: як мати кращий вигляд в очах інших, як змусити людей любити тебе, як впливати на них тощо.
Які звички на заміну етиці особистості пропонує Кові?
Всі 7 звичок можна поділити на 3 типи:
1. Звички 1-3 фокусуються на переході від особистої залежності до незалежності.
2. Звички 4-6 фокусуються на розвитку командної роботи та комунікаційних навичок.
3. Звичка 7 фокусується на постійному розвитку та акумулює всі інші звички.
7 звичок надзвичайно ефективних людей:
1. Стаємо проактивними
Люди поділяються на реактивних, «Мені не подобається моя робота», та проактивних, «Де я можу знайти кращу?»
Наша задача — бути проактивними.
Коли ми фокусуємося на переживаннях, коло нашого впливу зменшується.
Замість цього, нам треба спитати себе, якими шляхами ситуацію можна змінити.
Якщо їх немає — вчимося адаптуватися до проблеми та фокусуємося на інших важливих речах.
2. Починаємо з думкою про кінець
Цілі бувають несуттєві, «Хочу премію», або суттєві, «Хочу забезпечити сім’ю».
Наша задача — зрозуміти, чого ми справді хочемо.
Для цього Кові пропонуємо 3 цікаві вправи: уявити свій похорон, хто там, що кажуть, як було прожите життя тощо; знайти 3 свої головні ролі (професійні, сімейні…) і поставити для кожної 3-5 цілей; знайти наші страхи: виступи, критика тощо, — записати найгірший варіант розгорнення цих подій і нашу стратегію її вирішення.
3. Робимо значущі речі першими
Справи діляться на термінові та важливі, «Я топлю сусідів!», важливі нетермінові «Почитаю сьогодні», термінові неважливі «Відповім на email», неважливі нетермінові «Посиджу в Фейсбуці».
Наша задача — пріоритезувати ці справи.
Кові пропонує розписати всі наші справи на ці 4 категорії та впродовж 3 днів фіксувати, скільки часу ми витрачаємо на кожну. Після цього намагаємося позбавитися категорії «термінові та неважливі».
4. Думаємо о ситуаціях, виграшних для кожного
Результат комунікацій ділиться на 6 типів «виграш-виграш», «виграш-програш», «програш-виграш», «програш-програш», «виграш» (не потребує програшу іншого), «виграш-виграш або нічого».
Наша задача — прагнути результату «виграш-виграш».
Кові пропонує перед комунікацією записати на аркуші наші інтереси та інтереси іншої сторони. Він також пропонує виділити 3 основні людини в нашому житті та записати 10 способів, якими ми можемо давати їм більше, ніж отримуємо.
5. Намагаємося зрозуміти більше, ніж бути зрозумілими
Коли ми спілкуємося, ми реагуємо 4 способами: оцінюємо, чи погоджуємося з думкою; розслідуємо, ставлячи питання з нашої точки зору; радимо, базуючись на нашому досвіді; розцінюємо ситуацію з нашої точи зору.
Наша задача — менше реагувати та більше слухати.
Є декілька цікавий спосіб це зробити :наступного разу, коли побачимо 2 осіб, що спілкуються, закриваємо вуха і вивчаємо невербальне спілкування. А коли наступного разу будемо щось презентувати, фокусуємося на користі, що принесемо слухачам.
6. Застосовуємо синергію
У людей, що ми зустрічаємо, є 3 типи відмінностей: ментальні, емоціональні, психологічні.
Наша задача — цінувати ці відмінності.
Спочатку обираємо одну людину, що нас щиро бісить. Уявили? Тепер уявляємо нас з її точки зору та намагаємося зрозуміти хід її дій. Далі записуємо людину, з якою ми добре ладимо. Коли ми з нею досягали синергії, де 1+1=3? Що саме до цього призвело?
7. Заточуємо пилу
В нас є 4 головні фактори, які необхідно розвивати та підтримувати:
1. Фізичний
Наше тіло має навчитися адаптуватися, збільшувати здатність працювати та отримувати задоволення. Для цього нам треба правильно їсти, тренуватися та відпочивати.
2. Духовний
Ми маємо навчитися бути відданим нашим життєвим цінностям. Для цього практикуємо медитацію, стаємо ближчими до природи та поглиблюймося в мистецтво.
3. Ментальний
Наш кругозір та розум мають завжди розширюватися. Для цього ми можемо читати гарну літературу, вести щоденник з нашими думками, лімітувати соціальні мережі та телевізор лише до матеріалу, що сприяє розвитку.
4. Соціальний / Емоціональний
Наші відносини з людьми мають бути значущі. Для цього намагаємося зрозуміти інших, робити вклади до проєктів, що мають вплив на життя інших, допомагаємо іншим, аби досягнути успіху самостійно.
Сьома звичка допомагає розвинути інші 6. Вона фокусується на тому, аби шукати власний шлях до успіху шляхом допомоги іншим. Тому робимо список речей, що допоможуть нам розвинути себе та оцінюємо нашу ефективність цих речей. А завтра повертаємося на сторінку Prosteer, аби дізнатися, як допомогти іншим розвинути корисні звички
пʼятниця, 15 січня 2021 р.
середа, 13 січня 2021 р.
Що може означати поведінка дитини. Абетка для батьків
Автор - Євгенія Забурдаєва
Дитячі психологи розглядають різні проблеми дитини (хвороби, складнощі в поведінці, нав'язливі стани і т.д.) як мову, за допомогою якої дитина повідомляє родині про свої труднощі. Те, що дитина не може висловити словами вона завжди повідомить своїм тілом або проблемами в поведінці.
Сказати вона не може з кількох причин. Якщо дитина дуже маленька, то просто тому, що поки ще не опанувала мовлення. А якщо вже вміє говорити, то часто дитина просто не знає як сказати про важливе (боїться, соромиться, в сім'ї може існувати заборона на обговорення деяких болючих і важких тем).
Тоді дитина, немовля чи вже підліток, говорить сім'ї про те, що з нею відбувається за допомогою тіла або поведінки. Завдання психолога зрозуміти, що повідомляє дитина і допомогти їй висловити своє занепокоєння словами або іншими символічними знаками (малюнком, грою). Після чого проблема часто зникає.
Психологи свого роду перекладачі.
Тут я привожу короткий дитячо-дорослий словник. Не завжди зв'язок такий однозначний, для повного розуміння, психологу необхідно досліджувати проблему більш глибоко. Крім того один симптом може нести в собі набагато ширший зміст. Тут лише короткий словничок, який, сподіваюся, допоможе задуматися і бути більш поблажливими до різних труднощів дітей, а можливо, і звернутися до психолога для їх вирішення.
• Агресивний. Мені дуже страшно і я не знаю як з цим впоратися.
• Занадто активний. Мені дуже страшно, я потребую правил і опори.
• апатичний. Я боюсь помилитися. Я боюся, що дорослі засудять мою спонтанність і все, що я роблю.
• безпорадний. Мені дуже зручно, коли дорослі все за мене роблять. Так я дбаю про маму і допомагаю їй відчувати себе потрібною.
• Б'є батьків. Так я висловлюю свою злість на них, тому що не знаю іншого способу. Так я повідомляю мамі, що потребую заборон від неї.
• Бачить страшні сни. Коли мені страшно, образи в моєму сні говорять мені про те чого я боюся в реальному житті.
• Краде.
1. Мені дуже не вистачає уваги і теплоти близьких.
2. Мені не вистачає якоїсь важливої інформації, що стосується історії сім'ї, мого народження.
3. Я так висловлюю свою злість.
• Висмикує волосся. Мені дуже страшно, я відчуваю сильний стрес.
• Говорить дуже тихо. Мені страшно проявляти себе, говорити про свої бажання, захищати себе. Боюся мене такою не приймуть.
• Погано говорить. Мені дуже зручно, коли дорослі говорять і роблять за мене багато речей. А ще я так допомагаю мамі бути завжди потрібною і не впасти, наприклад, в депресію.
• Говорить погані слова. Так я перевіряю що можна, а чого не можна в нашій родині.
• Гризе нігті. Мені дуже страшно, я переживаю, відчуваю сильний стрес, часто пов'язаний з розставанням з матір'ю.
• Не вміє дружити. Я не знаю як захистити себе в спілкуванні з іншими і як при цьому враховувати інших. Мені страшно.
• Їсть багато. Мені тривожно і їжа дозволяє мені з цим впоратися. Їжею я намагаюся замінити недолік емоційної близькості, якої дуже потребую.
• Їсть погано.
1. Я не готова прийняти, "переварити" щось в нашій родині (труднощі, з якими зіткнулася родина, зміни, нові сімейні ролі).
2. Таким чином я дистанціююся від сім'ї.
• Жадібна
1. Вважаю, що мої речі належать по праву мені.
2. Мені не вистачає емоційної теплоти і підтримки.
• Забуває. Див. Говорить погано, безпорадний, лінується.
• Заздрить. Боюся виявитися гірше, ніж інші і бути відкинутою.
• Задає багато питань.
1. Зараз такий час, коли я почала пізнавати світ.
2. Мені не вистачає вашої уваги.
3. Я потребую якоїсь важливої інформації про себе і мою сім'ю, яку від мене приховують.
• Заїкається.
1. Одного разу дуже важливі відносини для мене були перервані і я сильно злякалася.
2. Я відчуваю себе в чомусь винною.
3. Мене сильно пригнічують дорослі і я боюся висловлюватися.
• Мало грається. Боюся проявляти свою спонтанність, намагаюся бути зручною дитиною.
• Грає тільки в гаджети. Я не вмію грати з дітьми, мені страшно. Тільки в комп'ютерних іграх я відчуваю, що я щось можу, тільки тут я успішна.
• Вередує. Я не можу заявити про себе і свої бажання прямо, капризи допомагають мені домогтися своїх цілей.
• Кричить уві сні. Див. Бачить страшні сни.
• Лінується.
1. Мені не цікаво робити те, що мені пропонують.
2. Я боюся, що у мене не вийде і ніхто мене не підтримає.
3. Мені зручно, коли за мене все роблять інші.
• Мочиться в штани, в ліжко.
1. У родині відбувається щось, що мене дуже турбує.
2. Я хочу повернути мамину турботу.
• Нав'язливо рухається. Див. Гризе нігті, висмикує волосся.
• Не хоче йти до школи.
1. Я не отримую вдома достатньо підтримки, щоб впоратися зі своїми навчальними невдачами. У батьків занадто високі очікування з приводу моїх оцінок.
2. У мене труднощі в спілкуванні і я не знаю як з цим впоратися.
• Нікого не слухає.
1. Мені не вистачає в нашому будинку послідовних і несуперечливих правил.
2. Мені не вистачає уваги, я не знаю як по-іншому зробити так, щоб мене помітили.
вівторок, 12 січня 2021 р.
Карантин. Випробовування для сімї
Нові умови для роботи, взаємодії та відпочинку у чотирьох стінах часто стають випробуванням для родини. Все не так, як було раніше.
Тривога, страх, хвилювання можуть підсилювати напругу у стосунках, а обмежений простір підвищує дратівливість і відчуття ув‘язнення.Сьогодні ми переживаємо те, чого ніколи не переживали раніше – тому доводиться адаптуватися до нових умов родинної взаємодії. Перебування цілий день удома може посилити відчуття, що «я собі не належу», а у результаті, дратівливість.
Тому в нових умовах слід переглянути розподіл обов’язків та організації простору.
Що може допомогти налагодити взаєморозуміння у родині?
1. Варто переглянути сталий РОЗПОДІЛ ОБОВ’ЯЗКІВ в родині в залежності від навантаження на роботі та віку дітей. В кризових ситуаціях дуже важлива КОМАНДНА РОБОТА. Частину обов’язків по господарству доручайте дітям, навіть якщо їх виконання буде неідеальним. Поясніть, що в умовах карантину ви потребуєте від них більше допомоги. З партнерами також варто домовитись про взаємодопомогу. Наприклад, чоловік може взяти на себе приготування сніданку, обіду чи вечері. А жінка може виходити з дітьми на прогулянку. Малих дітей можна вкладати спати дорослим по черзі.
2. Виділіть робоче місце та складіть ГРАФІК, хто коли із дорослих працює, а інший тим часом приглядає за дітьми та господарством.
3. Виділіть НАВЧАЛЬНЕ МІСЦЕ для дитини. В цей час важливо, щоб дитина взяла на себе трохи більше обов‘язків, принаймні, тримати своє навчальне місце у порядку, складати зошити, канцелярію.
4. Простіше утримувати порядок, коли кожний ПРИБИРАЄ ЗА СОБОЮ. Введіть таке правило у родині.
5. Складіть РОЗПОРЯДОК ДНЯ – це організовує родину та надає відчуття стабільності, яке було порушене епідемією. Важливо, щоб у розпорядок дня була включена не лише робота та дитяче навчання, але й час для спорту, ВІДПОЧИНКУ, розваг та приємних ритуалів.
6. Для того, щоб не було відчуття «дня сурка», ЧЕРГУЙТЕСЯ із партнером у розподілі обов‘язків: хто готує їсти, йде за продуктами, приглядає за дітьми. Варто відходити від гендерних стереотипів, адже всі опинилися в однакових умовах.
7. Незважаючи на графік, залишайте місце для СПОНТАННОСТІ ТА ТВОРЧОСТІ! Відходьте від перфекціонізму, всіх справ не переробиш в карантинних умовах! Гарний настрій та ВЗАЄМОПІДТРИМКА – перш за все!
8. Заспокоює та гармонізує ТВОРЧІСТЬ РУКАМИ. Внесіть у ваш розпорядок дня творчість чи роботу руками: приготовити з дітьми пиріг, наліпити вареників, посадити насіння, щось зв‘язати чи зшити.
9. Під час карантину порушується ОСОБИСТИЙ ПРОСТІР. Кожному члену родини потрібен ЧАС НАОДИНЦІ. Якщо простір обмежує, складайте графік «усамітнення». Поважайте бажання кожного побути наодинці! В карантинний час це стає значимою ПОТРЕБОЮ, ігнорування якої призводить до емоційних зривів. Організовуйте з дітьми інтровертні ігри: побудувати удома халупу із подушок чи коробок, помалювати наодинці, послухати музику у навушниках. Медитуйте всією родиною.
10. Дізнайтеся про данське мистецтво щастя - «Хюґе». В країнах, де мало сонця і тепла, люди навчилися створювати затишок вдома і НАСОЛОДЖУВАТИСЯ ПРОСТИМИ РЕЧАМИ домашньої атмосфери: загорнутися у м’якенький плед, заварити ароматний трав’яний чай чи глінтвейн, одягнути тепленькі шкарпетки, спостерігати за природою у вікно чи дивитися комедію, готувати випічку, слухати музику...
11. Обмеження у пересуванні потрібно компенсувати ФІЗИЧНОЮ АКТИВНІСТЮ. Проводьте зарядку всією родиною, по можливості виїжджайте в ліс. Хлопчики можуть присідати чи віджиматися, змагаючись із батьком. Фізична активність вкрай важлива для дорослих, щоб підвищити серотонін у боротьбі із стресом.
Бережіть себе й близьких! 🌿
Підписатися на:
Дописи (Atom)
-
Стівен Кові — педагог, бізнес-консультант та підприємець. У 1996 журнал Times прозвав його одним з 25 найвпливовіших американців. Перед н... -
❗️Поради батькам дітей з ООП щодо поведінки під час війни ⚡Намагайтеся бути максимально спокійним у присутності дитини. ⚡Проговорюйте кож...
