Антибулінг

СТОП БУЛІНГ

«Одна вчителька вирішила пояснити дітям, чому не можна

ображати інших. Ось що вона розповіла:

"Одного разу перед початком уроків я купила в магазині 2 яблука. Вони були майже однакові за кольором і розміром.

На початку класної години я запитала в дітей: "Чим відрізняються ці яблука?" Вони лише знизали плечима, адже суттєвої відмінності між ними не було.

Тоді я взяла одне яблуко і, звертаючись до нього, сказала: "Ти таке погане, огидне яблуко!" — і кинула його на підлогу. Учні подивилися на мене як на божевільну.

Я підняла яблуко і запропонувала одному з учнів: "Знайди в цьому яблуці щось погане, скажи про це і теж кинь

його на підлогу". Учень слухняно виконав прохання. Я запропонувала зробити те саме іншим дітям.

Учні легко знаходили в яблуці якісь недоліки: "Мені не подобається твій хвостик! У тебе противна шкірка!" — казали вони і щоразу кидали яблуко на підлогу.

Коли фрукт повернувся до мене, я ще раз запитала, чи бачать діти якусь відмінність між цим яблуком і тим, що

ввесь цей час лежало на столі. Вони знову не знали, що відповісти, адже попри те, що ми добряче "познущалися" над яблуком, значних зовнішніх ушкоджень

у нього не було.

Тоді я розрізала обидва яблука. Те, що лежало на столі, всередині було білим, а друге — коричневим, вкритим "синцями" від ударів об підлогу.

Я сказала: "Діти, але це ж ми його таким зробили! Це наша провина!" У класі запала мертва тиша. Я продовжила: "Те саме відбувається і з людьми, яких ми

ображаємо чи обзиваємо. Зовні не бачимо, як це на них позначається, але ми завдаємо їм величезну кількість внутрішніх ран!"»

Запитання для обговорення:

• Як почуваються ті, кого обзивають і

цькують однолітки? (Ображеними,

пригніченими, вони можуть вважати

себе винними, часто плачуть.)

• Як це позначається на їхньому навчанні? (Не хочуть ходити до школи,

втрачають інтерес до навчання, пропускають заняття.)

• Що вони думають про тих, хто їх ображає? (Вважають їх жорстокими і безсердечними.)

• Чому деякі люди ображають інших?

(Хочуть ствердитися за рахунок іншого; можливо, їх самих раніше ображали, і вони думають, що це нормально, вони

роблять це за компанію з друзями.)

Підсумуйте: «Булінгу може зазнати будь-яка дитина у школі, але жодна не заслуговує на таке ставлення».

Як виховати дитину переможця

    Як часто ми з захопленням спостерігаємо за дитиною, котра легко та невимушено поводить себе в дорослому товаристві, зі спокійним виразом обличчя виголошує чудовий тост за святковим столом або впевнено, без образ реагує на недоречні зауваження старшого за себе. Чи задумуємось ми над тим, що такі діти є результатом правильної, кропіткої, але такої вдячної роботи їхніх вихователів? Тут ми хотіли б поговорити про таку стратегію виховання переможців, справжніх господарів свого життя. Але давайте про все поступово. 

Без сумніву, успішна стратегія виховання дитини переможця, що зможе адекватно реагувати на життєві виклики, складається з ряду рішень, які приймає дорослий у своїй повсякденній співдії з дитиною.

Давайте спробуємо їх виокремити: 

1.Знайдіть в дитині що-небудь, що гідне похвали. На запитання: «Що найбільше сприяло початку вашої спортивноїкарєри? Переважна більшість спортсменів світового класу (95%) відповіли: Підтримка батьків. У дитини, впевненої в собі, все виходить. Самоповага - це головне, що надихає дитину на успіх , і чим раніше ви допоможете їй знайти це почуття, тим краще.  Яким чином розвивати, наприклад, у дворічних малюків почуття впевненості в собі?

 Ситуація з маленькою дитиною: Петрику, зможеш ти підняти три іграшки? Одна - прекрасно. Друга - відмінно! Третя - просто чудово! Батько аплодує і обіймає дитину. Занадто просто - скажуть деякі. Але самоповага виховується не відразу, а поступово, помаленьку. Дуже важливий момент під час навчання чи змагання серед дітей: звертати увагу на позитивні прояви вашого вихованця і ні в якому разі не дорікати за помилки. Наприклад, юному шахісту можна сказати після поразки: Ти добре розіграв дебют, намагався перемогти, але при переході в ендшпіль допустив помилку, яку ми з тобою уважно проаналізуємо. Загалом, ти дуже старався, і якщо будеш продовжувати в тому ж дусі, то досягнеш успіху обовязково;. 

2.Не критикуйте, а навчайте. Ніколи не кажіть дитині: Який ти тупий!У тебе що, голова не працює?Господи, який ти незграбний! Давайте зрозуміти дитині, чого ви від неї хочете, а не тільки те - чого ви не хочете. У складній ситуації краще запамятовуєш те, що чуєш останнім. І саме це останнє напуття має бути позитивним. 

3.Оцінюйте сильні сторони дитини.При оцінці дуже важливо правильно визначити, чим любить займатися дитина, прислухатися до її власної думки і самооцінки. Запитуйте: «Чим тобі подобається займатися? Що ти робиш із задоволенням? Що у тебе добре виходить?»

4.Розвивайте у дитини впевненість у собі. Уявіть собі, що ваш син повинен розповісти вірш на шкільному вечорі, і дуже переживає за можливий провал . Він боїться, але ви можете допомогти йому виробити відчуття успіху. Розбийте виступ дитини на кілька етапів і проговоріть це. Перший етап - правильно, впевнено вийти на сцену і підійти до мікрофону. Другий етап (для додання впевненості) - поставити мікрофон навпроти свого обличчя і закріпити його в потрібному положенні. При читанні віршів: не закривай очі, не дивися в підлогу, не бігай очима по сторонах, а вибери в залі знайоме обличчя вчительки, мами чи дівчинки, якій ти намагаєшся сподобатися. Читай вірші проникливо, з душею, щоб ні у кого не виникло сумніву в твоїй щирості. Добре виконана справа дозволяє підвищити самооцінку дитини, що веде до досягнення ще більших успіхів. 

5.Навчіть дитину розслаблятися Коли ви розслаблені, ви думаєте більш чітко і ваше тіло функціонує з більшою віддачею. Поясніть різницю між диханням грудьми і черевним диханням, повним і поверхневим, диханням носом і ротом, диханням в спокійному стані і при виконанні будь-яких фізичних вправ. Поясніть, коли добре глибоко дихати через ніс і чому; чому іноді необхідно використовувати поверхневе дихання. Наприклад, фраза про те, що необхідно завжди дихати через ніс, може бути підкріплена наступним аргументом:Ніс потрібен для дихання, як рот для прийому їжі. Дихати ротом також протиприродно, як і їсти носом. Після того, як ви пояснили дитині, як правильно дихати, подумайте разом з нею, що потрібно зробити для того, щоб зняти напругу. Це може бути аудіозапис співу птахів у лісі, шуму морських хвиль або неритмічних мелодій. У спокійному стані легше концентруватися на вирішенні поставленого перед собою завдання. 

6.Розвивайте у дитини здатність до зосередження.  Спробуйте почати з нескладних вправ. Якщо дитина зовсім маленька, то заспівайте їй пісеньку і попросіть уважно послухати слова, а потім задайте декілька запитань. У дітей старшого віку можна розвивати зорове зосередження показуючи сторінку з цифрами, а потім прибрати її і запитати: Які цифри і в якому ряду ти запам. Також можна розвивати тактильні, смакові і нюхові сприйняття дитини. 

7.Ніколи не тисніть на дитину своїм авторитетом.  Найпоширенішою помилкою у вихованні дітей є фраза : «Я в твої роки за плугом ходив. Крім глузування ця фраза в дитячій свідомості нічого не пробуджує, сучасна дитина вже не уявляє, що таке важка непосильна праця, і тому безглузда фраза тільки принизить ваш авторитет. Ніколи не розповідайте дитині в повчальному плані про свої помилки молодості. Дитина ніколи не винесе ваш позитивний досвід з ваших помилок! Памятайте про це. 

8 . Ніколи не жартуйте з дитиною на тему, яку вона не розуміє через брак досвіду або знань. Не говоріть з нею в жартівливому тоні на сексуальні теми. Ви ризикуєте втратити її повагу до Вас. Дитина за визначенням не може бути циніком! 

9.Постійно нагадуйте дитині про її успіхи.  Повісьте на стіну її дипломи, похвальні грамоти. Старайтесь принагідно під час розмов з дитиною перед відходом до школи або на тренування нагадувати їй, чого вона досягла і які вершини ще потрібно здобути. 

10.Помагайте формувати завдання, обовязково пояснюйте для чого потрібні заняття з іноземної мови або заняття музикою, чому треба знати історію і географію.  Дізнавшись здібності та нахили дитини, правильно поставивши дихання, привчивши особистим прикладом до занять спортом, поступово визначайте стратегічні завдання з тим, щоб обовязково разом з дитиною їх досягти. 

11.Допомагайте виробляти дитині асоціативне мислення.  При поясненні будь-якої дії, фрази, або життєвого моменту обовязково використовуйте аналогії чи асоціації. 

12.Поступовість досягнення мети. Допоможіть будь-яку поставлену дитиною мету перетворити в низку маленьких завдань, досягнення яких поступово приведе її до великої мети. Наприклад, ваш син хоче отримати четвертну пятірку з історії. Це його мета, але питання її досягнення напряму повязане також і з Вами. Потрібна чітка і ґрунтовна розмова з сином на тему, як він може цього домогтися. Необхідно скласти план: 

- Які вимоги вчителя необхідно обовязково виконати для отримання задуманої оцінки? 

- Обовязкове відвідування всіх занять з історії ; 

- Обовязкове виконання домашніх завдань, поставлених перед собою; 

- Обовязкова підготовка до уроків, що включає в себе як читання підручника, так і додаткової літератури; 

- Розвиток навичок усного мовлення, підготовка до уроків з читанням різного роду словників, щоб при відповіді на уроці не допускати помилок у значенні слів, правильності вимови і наголосу. 

І пам’ятайте: Досягнення мети має виходити з внутрішньої мотивації дитини, - ні грошима, ні страхом цього не домогтися, якщо ви не хочете, щоб дитина згодом не зненавиділа результати своєї праці. 

Легких шляхів у вихованні дитини не існує. Це тривалий, поступовий процес, що включає в себе підтримку, заохочення і постійну працю. І не менш важливо, щоб зусилля над формуванням правильного ставлення до життя, поваги до себе культивували в собі ВИ САМІ! Зате результатом Ваших зусиль, крім успіхів Вашої дитини, стануть теплі і близькі стосунки між нею і Вами.

Красивий мультик, який вчить не зважати на чужу зверхність та насмішки, і завжди вірити у власні сили (відео)

Принижуючи інших, вищим не станеш.

Пропоную вам переглянути коротеньку анімаційну стрічку, яка демонструє змагання з бігу між довгоногим прудким страусом та маленьким незграбним пінгвіном. Страус був дуже легковажним і переоцінив власні сили, думаючи, що без зайвих зусиль переможе. Та коли пролунав стартовий постріл, бігун сховав голову в пісок, а маленький пінгвін неквапливо фінішував першим.

Ніколи не зважайте на людей, які зверхньо ставляться до оточуючих і намагаються підірвати вашу віру в себе. Адже така поведінка – це прояв слабкості, але аж ніяк не сили.

Правила безпеки в інтернеті, яких батьки мають навчити дітей

Вдосконалення інформаційних технологій створює умови для ефективного розвитку сучасного суспільства. Комунікаційні засоби стали невіддільною складовою життя людей у всіх сферах діяльності.

     Мобільні телефони, комп’ютери та інтернет, розширивши комунікаційні, просторові й часові межі, розкрили нові можливості для спілкування, освіти, праці, відпочинку й творчої самореалізації  особистості. Кількість користувачів ПК, мобільних телефонів та інтернету щодня невпинно збільшується. Більшою їхньою частиною є молодь.

    Попри безумовно позитивну роль сучасних комунікаційних засобів та інтернету, існують певні ризики у використанні інформаційних технологій. Особливу небезпеку незахищений інформаційний простір приховує для дітей. Інтернет може містити інформацію агресивного чи соціально небезпечного змісту. Саме тому батькам та їх дітям доцільно пам 'ятати про певні правила користування інтернет-ресурсами.